закрутити — 1 дієслово доконаного виду почати обертати; загвинтити; обвити закрутити 2 дієслово доконаного виду почати крутити; замотати; довести до знемоги … Орфографічний словник української мови
закрутити голову — вступити в любовні стосунки … Словник лемківскої говірки
закатурити — закрутити (тот пес закачурив хвіст, як обарянец) … Лемківський Словничок
засукати (зсукати) — закрутити (скрутити) … Лемківський Словничок
завертіти — рчу/, рти/ш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити. || безос … Український тлумачний словник
зав'юнити — в ю/ни/ть, док., перех., рідко. Закрутити, завихрити … Український тлумачний словник
закружити — ужу/, у/жиш, док., розм. 1) перех. Те саме, що закрутити I 1), 2). 2) неперех. Те саме, що закружляти 2) … Український тлумачний словник
закручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закрутити I 1 6), 8). || закру/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Звивистий, з багатьма поворотами. 3) у знач. прикм., перен. Хитромудрий, вигадливий або пишномовний. || Химерний, складний … Український тлумачний словник
закручення — я, с. Дія за знач. закрутити I 2) … Український тлумачний словник
навірчувати — I ую, уєш, недок., наверну/ти, верну/, ве/рнеш і наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь. II ую, уєш, недок., наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
